НЕ ПАЛИ ЛИСТЯ – ЗБЕРЕЖИ ЗДОРОВ’Я ТА ДОВКІЛЛЯ!

Осіння пора –пік сезону спалювання опалого листя та сухої рослинності. В цей період повітря в містах стає важким та гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів, алергічних реакцій. Шкода від спалювання листя і сухої трави надзвичайно велика та небезпечна. Прикро, що більша частина населення ігнорує та не помічає це. Так, при згорання однієї тонни сухих рослинних залишків, у повітря потрапляє 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окис азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Крім того, з димом до повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовини та бензопірен, який здатний викликати у людини ракові захворювання. До вогнища не рідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера, побутові та будівельні матеріали. Вони не рідко можуть містити формальдегідні смоли та пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Окрім величезної шкоди людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до низки інших загроз: в сухому листі згорають зимуючі корисні комахи; відбувається руйнація ґрунтового покриву; на природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння; знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту; існує загроза лісових пожеж та загорання житлових будинків.

Оцінюючи шкоду від спалювання рослинності та листя, виникає досить логічне питання: а що ж робити з опалим листям та сухою травою? На сьогоднішній день, найбільш безпечним для довкілля шлях утилізації листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідний рослинам хімічних сполук. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.

Відповідальність за спалювання листя та сухої рослинності.  До порушників природоохоронного законодавства застосовуватимуться заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП – на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.

         Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області попереджає про персональну відповідальність та наголошує про недопущення забруднення атмосферного повітря шляхом  спалення сухої рослинності та опалого листя.